- збаламутити
- -мучу, -тиш, Пр.Обманюючи, звести з правильного шляху.
- Збаламутити дівку (увести з собою дівчину).
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
- Збаламутити дівку (увести з собою дівчину).
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
збаламутити — у/чу, у/тиш, перех. Док. до баламутити … Український тлумачний словник
збаламутити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
збаламутити дівку — увести з собою дівчину … Словник лемківскої говірки
збаламучений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до збаламутити. 2) у знач. прикм. Неврівноважений, легковажний … Український тлумачний словник
збаламучення — я, с. Дія за знач. збаламутити … Український тлумачний словник